Психотерапія - це різноманітний ландшафт терапевтичних підходів, кожен зі своєю унікальною філософією, поглядом на людину, її труднощі, та методами роботи. Кожен психотерапевт обирає свій підхід відповідно до власного світогляду. Підхід, в якому я практикую, екзистенційно-феноменологічний, він надихається філософією, й заглиблюється в фундаментальні питання людського існування. Я бачу, що екзистенційна психотерапія допомагає моїм клієнтам дивитися у суть своїх складностей, рухатись у тому напрямку, що вони свідомо обирають та будувати своє життя відповідно до своїх цінностей. Але яке коріння цього підходу та як він працює?

​

Звідки екзистенційна терапія?

​

Екзистенційна терапія — це терапевтичний підхід, який виник у середині 20-го століття і з тих пір отримав визнання у всьому світі. Спираючись на філософію таких мислителів, як Фрідріх Ніцше, Сьорен К'єркегор, Мартін Гайдеггер, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю, Сімона де Бовуар та багатьох інших, ця терапія спрямована на вирішення універсальних проблем, з якими стикаються всі люди в певний момент свого життя. 

​

Сучасні дослідники наголошують, що коректніше казати не про одну уніфіковану екзистенційну терапію, а радше про терапії. Дійсно, в рамках загального широкого підходу є свої цілком сформовані і дуже різні школи. Наприклад, американські колеги тяжіють до екзистенційно-гуманістичної парадигми, Віденська школа екзистенційного аналізу Альфріда Ленгле має свою унікальну структурність та послуговується баченням екзистенційних мотивацій, європейські практики поділяються за більшою схильністю до екзистенціалізму чи - на іншому полюсі - феноменології. Про цей цікавий розподіл я обов'язково незабаром напишу у блозі. А поки нам важливо зрозуміти, що визначає екзистенційного терапевта його чутливість до екзистенційних тем у житті людини, а не тільки його методи.

​

Серед відомих психотерапевтів, що практикували та практикують у цій парадигмі, Віктор Франкл (відомий за своїми книгами “Життя в пошуках справжнього сенсу” та “Психолог у концтаборі”), Ірвін Ялом (чи не всі ми колись чули про його “Коли Ніцше плакав”, “Ліки від кохання”, “Брехун на кушетці” тощо), Ролло Мей (“Смисл тривоги”, “Любов і воля” та “Мужність творити”). Серед сучасних класиків хочеться згадати представників Британської школи екзистенційної терапії, Еммі ван Дорцен, в чиїй школі психотерапії я маю честь вчитися (“Психотерапія та пошуки щастя”, “Повсякденні тайни”) та Ернесто Спінеллі (“Історії про непізнане”, “Дзеркало та молоток”), а також учня Віктора Франкла, Альфріда Ленгле, і сучасних американських колег, Кірка Шнайдера чи Еріка Крейга. Вони та багато інших працюють над тим, аби екзистенційна терапія розвивалася відповідно до вимог сучасності та напрацьовувала наукову базу.

​

Ключові поняття екзистенційної терапії

​

Свобода та відповідальність. Екзистенційна психотерапія бачить людину одночасно вільною та відповідальною за свою свободу. Вона допомагає людям взяти на себе відповідальність за своє життя і робити усвідомлені вибори відповідно до того, що їм справді важливо.

​

Екзистенційна тривога. Екзистенційні терапевти трохи інакше, ніж ми звикли, дивляться на тривогу. Наприклад, поряд із нормальною та невротичною тривогою ми виділяємо також екзистенційну тривогу. Ця тривога, яка народжується всередині нас, коли ми усвідомлюємо екзистенційні даності, наприклад, власну кінечність чи свободу, і вона є невід'ємною частиною людського існування. Саме вона допомагає людям протистояти своїм щоденним тривогам і страхам, а не уникати чи відмежовуватися від них. Серен К'єркегор колись правильно писав про це: “Той, хто навчився тривожитися правильно, навчився найважливішому”.

Сенс. Однією з важливих та відомих тем екзистенційної терапії є пошук сенсу. Під час терапії клієнти часто досліджують свої цінності, переконання та пристрасті, щоб зрозуміти, що по-справжньому насичує їхнє життя і надає йому сенсу.

​

Справжність. Автентичність – це такий спосіб буття, в якому ми щирі, вірні собі та діємо відповідно до своїх цінностей та переконань. Неавтентичність, навпаки, фокусує нас на тому, щоб відповідати очікуванням суспільства, тиску однолітків чи зовнішнім впливам. Коли ми не справжні, ми відключаємось від наших істинних думок, емоцій та бажань у спробі вписатися у форму, яка насправді не резонує з нами. У терапії ми уважно досліджуємо ваш спосіб бути, щоб відчути "шлях до себе".

Смерть та смертність. Екзистенційні терапевти дуже серйозно ставляться до смерті не як до факту, а як до потенціалу та можливості кожної людини. Справжнє розуміння та прийняття кінечної природи життя може призвести до більш усвідомленого його проживання.

​

Як працює екзистенційна терапія?

​

Як екзистенційна терапевтка, я, в першу чергу, фокусуюся на клієнті та наших стосунках, а не на діагнозі чи проблемі. Мені важливо надати людині, що звертається до мене, безпечний, безосудний та підтримуючий простір для вивчення своїх думок, почуттів і досвіду. Разом ми досліджуємо буття клієнта, його унікальний спосіб жити. Екзистенційне бачення допомагає мені бути уважною до того, що стоїть за повсякденними труднощами і звертати увагу клієнта на те, що він раніше не помічав, що сприймав само собою зрозумілим. У діалозі та спільному дослідженні клієнти починають краще розуміти себе, свої почуття та бажання, а також цінності та переконання. Екзистенційна терапія не надає простих відповідей, але робить наше життя більш усвідомленим, сприяє особистісному зростанню. Розповсюджене уявлення, що в екзистенційній терапії ми будемо тільки й говорити, що про філософію та сенс, не зовсім відповідає дійсності. Насправді, ця парадигма - лише призма, через яку терапевт дивиться на складності людини, що ніяк не обмежує різноманітність проблем, які ми обговорюємо. Скоріш за все, якщо ви самі не попросите, терапевт не використовуватиме ніяких "особливо філософських " термінів під час сесії.

​

Кому може бути корисною екзистенційна терапія?

​

Екзистенційна терапія підходить широкому колу людей, які мають справу з різними проблемами, зокрема:

​

Кризи ідентичності, коли люди намагаються зрозуміти, хто вони і яке їхнє місце у світі.

Тривога та депресія. У терапії можна придивитися до своєї тривоги та важких почуттів та знайти альтернативні знайомим способи справлятися.

Зміни у житті. Люди, які переживають значні життєві зміни, такі як розлучення, вихід на пенсію чи втрата.

Екзистенційні дилеми. Як бути собою та бути у стосунках? Реалізувати себе та жити у суспільстві? Як зрозуміти, навіщо живу? Як відділити те, що я можу змінити, а що слід прийняти? Ці та інші питання вимагають уваги та чутливості, що надаються терапевтичним простором.

Особистісне зростання. Будь-хто, хто прагне жити більш справжнім та насиченим життям.

Екзистенційна терапія пропонує унікальний та глибокий підхід до самопізнання. Коли ми сприймаємо світ і своє місце в ньому такими, як вони є, коли ми сміливі і відверті із самим собою, з'являються сили протистояти складностям життя. Як терапевтка, я працюю, щоб допомогти клієнтам на шляху до більш осмисленого та повноцінного існування. Якщо ви готові дослідити свій внутрішній світ, зіткнутися з екзистенційними питаннями та знайти свій шлях до самореалізації, я буду рада стати на ньому вашою підтримкою та командою.